11 1Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув народа Свого? Зовсім ні! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени. 2Не відкинув Бог народа Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи: 3Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі. 4Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили. 5Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті. 6А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок. 7Що ж? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи, 8як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня. 9А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату; 10нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній! 11Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти? Зовсім ні! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них. 12А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня? 13Кажу бо я вам, поганам: через те, що я апостол поганів, я хвалю свою службу, 14може як викличу заздрість у своїх за тілом, і спасу декого з них. 15Коли ж відкинення їх то примирення світу, то що їхнє прийняття, як не життя з мертвих? 16А коли святий первісток, то й тісто святе; а коли святий корінь, то й віття святе. 17Коли ж деякі з галузок відломилися, а ти, бувши дике оливне дерево, прищепився між них і став спільником товщу оливного кореня, 18то не вихваляйся перед галузками; а коли вихваляєшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе. 19Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився. 20Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся. 21Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує! 22Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий. 23Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити. 24Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки? 25Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган, 26і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова, 27і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні! 28Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців. 29Бо дари й покликання Божі невідмінні. 30Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух, 31так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані. 32Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх. 33О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його! 34Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому? 35Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано? 36Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses