104 1Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу! 2Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу. 3Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових! 4Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг. 5Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась, 6безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами, 7від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона, 8виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї. 9Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити. 10Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами, 11напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою. 12Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок. 13Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься. 14Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі, 15і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє. 16Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив, 17що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його. 18Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам. 19і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід. 20Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна, 21ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи. 22Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх. 23Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора. 24Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля! 25Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика! 26Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі. 27Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав. 28Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються. 29Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху. 30Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі. 31Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь! 32Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони! 33Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу! 34Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти! 35Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses