6 1Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого, 2ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст! 3Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай, 4не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм, 5рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова! 6Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій: 7нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя; 8вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу. 9Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш? 10Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати, 11і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!... 12Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами, 13він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми, 14в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває, 15тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема! 16Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його: 17очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють, 18серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе, 19свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів! 20Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї! 21Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй! 22Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе! 23Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання, 24щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки. 25Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками, 26бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну... 27Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить? 28Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її? 29Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї! 30Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує, 31та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому! 32Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою, 33побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться, 34бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти: 35він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses