12 1Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство! 2Бо немає нічого захованого, що не відкриється, ні таємного, що не виявиться. 3Тому все, що казали ви потемки, при світлі почується, що ж шептали на вухо в коморах, на дахах проповідане буде. 4Кажу ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити! 5Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того, хто має владу, убивши, укинути в геєнну. Так, кажу вам: Того бійтеся! 6Чи ж не п'ять горобців продають за два гроші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий. 7Але навіть волосся вам на голові пораховане все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців! 8Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми Мене визнає, того визнає й Син Людський перед Анголами Божими. 9Хто ж Мене відцурається перед людьми, того відцураються перед Анголами Божими. 10І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься. 11А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити, 12Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати! 13І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною. 14А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника? 15І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. 16І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була. 17І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх? 18І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. 19І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися! 20Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... 21Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. 22І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. 23Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. 24Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! 25Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? 26Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? 27Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! 28І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! 29І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. 30Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. 31Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться! 32Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство. 33Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить. 34Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше! 35Нехай підперезані будуть вам стегна, а світла ручні позасвічувані! 36І будьте подібними до людей, що очікують пана свого, коли вернеться він із весілля, щоб, як прийде й застукає, відчинити негайно йому. 37Блаженні раби ті, що пан, коли прийде, то знайде, що пильнують вони! Поправді кажу вам: підпережеться він і їх посадовить, і, підійшовши, буде їм послуговувати. 38І коли прийде о другій чи прийде о третій сторожі, та знайде так само, блаженні вони! 39Знайте ж це, що коли б знав господар, о котрій то годині підкрадеться злодій, то він пильнував би, і свого б дому не дав підкопати. 40Тому будьте готові і ви, бо прийде Син Людський тієї години, коли ви не думаєте! 41Озвався ж Петро: Господи, чи до нас кажеш притчу оцю, чи до всіх? 42А Господь відказав: Хто ж тоді вірний і мудрий домоправитель, що пан настановить його над своїми челядниками, щоб давати харч визначену своєчасно? 43Блаженний той раб, що пан його прийде та знайде, що робить він так! 44Поправді кажу вам, що над всім маєтком своїм він поставить його. 45А коли раб той скаже у серці своїм: Забариться пан мій прийти, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися, 46то прийде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, і розітне його пополовині, і визначить долю йому з невірними! 47А раб той, що знав волю свого господаря, але не приготував, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий. 48Хто ж не знав, а вчинив каригідне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому дано багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть. 49Я прийшов огонь кинути на землю, і як Я прагну, щоб він уже запалав! 50Я ж маю христитися хрищенням, і як Я мучуся, поки те сповниться! 51Чи ви думаєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але поділ! 52Віднині бо п'ятеро в домі одному поділені будуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох. 53Стане батько на сина, а син проти батька, мати проти дочки, а дочка проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!... 54Промовив же Він і до народу: Як побачите хмару, що з заходу суне, то кажете зараз: Зближається дощ, і так і буває. 55А коли віє вітер південний, то кажете: Буде спекота, і буває. 56Лицеміри, лице неба й землі розпізнати ви вмієте, чому ж не розпізнаєте часу цього? 57Чого ж і самі по собі ви не судите, що справедливе? 58Бо коли до уряду ти йдеш зо своїм супротивником, попильнуй з ним залагодити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе. 59Поправді кажу тобі: Не вийдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього шеляга!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses