11 1І сталось, як молився Він у місці одному, і коли перестав, озвався до Нього один із Його учнів: Господи, навчи нас молитися, як і Іван навчив своїх учнів. 2Він же промовив до них: Коли молитеся, говоріть: Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 3Хліба нашого насущного дай нам на кожний день. 4І прости нам наші гріхи, бо й самі ми прощаємо кожному боржникові нашому. І не введи нас у випробовування, але визволи нас від лукавого! 5І сказав Він до них: Хто з вас матиме приятеля, і піде до нього опівночі, і скаже йому: Позич мені, друже, три хліби, 6бо прийшов із дороги до мене мій приятель, я ж не маю, що дати йому. 7А той із середини в відповідь скаже: Не роби мені клопоту, уже замкнені двері, і мої діти зо мною на ліжкові. Не можу я встати та дати тобі. 8Кажу вам: коли він не встане, і не дасть ради дружби йому, то за докучання його він устане та й дасть йому, скільки той потребує. 9І Я вам кажу: просіть, і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам! 10Бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а тому, хто стукає відчинять. 11І котрий з вас, батьків, як син хліба проситиме, подасть йому каменя? Або, як проситиме риби, замість риби подасть йому гадину? 12Або, як яйця він проситиме, дасть йому скорпіона? 13Отож, коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець подасть Духа Святого всім тим, хто проситиме в Нього? 14Раз вигонив Він демона, який був німий. І коли демон вийшов, німий заговорив. А народ дивувався. 15А деякі з них гомоніли: Виганяє Він демонів силою Вельзевула, князя демонів... 16А інші, випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба. 17Він же знав думки їхні, і промовив до них: Кожне царство, само проти себе поділене, запустіє, і дім на дім упаде. 18А коли й сатана поділився сам супроти себе, як стоятиме царство його? А ви кажете, що Вельзевулом вигоню Я демонів. 19Коли ж Вельзевулом вигоню Я демонів, то чим виганяють їх ваші сини? Тому вони стануть вам суддями. 20А коли перстом Божим вигоню Я демонів, то справді прийшло до вас Боже Царство. 21Коли сильний збройно свій двір стереже, то в безпеці маєток його. 22Коли ж дужчий від нього його нападе й переможе, то всю зброю йому забере, на яку покладався був той, і роздасть свою здобич. 23Хто не зо Мною, той проти Мене; і хто не збирає зо Мною, той розкидає! 24Коли дух нечистий виходить з людини, то блукає місцями безвідними, відпочинку шукаючи, але, не знаходячи, каже: Вернуся до хати своєї, звідки я вийшов. 25А як вернеться він, то хату знаходить заметену й прибрану. 26Тоді він іде та й приводить сімох інших духів, лютіших за себе, і входять вони та й живуть там. І буде останнє людині тій гірше за перше! 27І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх! 28А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже! 29А як люди збиралися, Він почав промовляти: Рід цей рід лукавий: він ознаки шукає, та ознаки йому не дадуть, крім ознаки пророка Йони. 30Бо як Йона ознакою був для ніневітян, так буде й Син Людський для роду цього. 31Цариця південна на суд стане з мужами роду цього, і їх засудить, бо вона з кінця світу прийшла Соломонову мудрість послухати. А тут ось Хтось більший, аніж Соломон! 32Ніневітяни стануть на суд із цим родом, і засудять його, вони бо покаялися через Йонину проповідь. А тут ось Хтось більший, ніж Йона! 33Засвіченого світильника ніхто в сховок не ставить, ані під посудину, але на свічник, щоб бачили світло, хто входить. 34Око твоє то світильник для тіла; тому, як око твоє буде дуже, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око нездатне було, то й усе тіло твоє буде темне. 35Отож, уважай, щоб те світло, що в тобі, не сталося темрявою! 36Бо коли твоє тіло все світле, і не має жадної темної частини, то все буде світле, неначе б світильник осяяв блиском тебе. 37Коли Він говорив, то один фарисей став благати Його пообідати в нього. Він же прийшов та й сів при столі. 38Фарисей же, побачивши це, здивувався, що перед обідом Він перш не обмився. 39Господь же промовив до нього: Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди! 40Нерозумні, чи ж Той, Хто створив оте зовнішнє, не створив Він і внутрішнє? 41Тож милостиню подавайте з унутрішнього, і ось все буде вам чисте. 42Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати! 43Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках! 44Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того... 45Озвався ж один із законників, і каже Йому: Учителю, кажучи це, Ти і нас ображаєш! 46А Він відказав: Горе й вам, законникам, бо ви на людей тягарі накладаєте, які важко носити, а самі й одним пальцем своїм не доторкуєтесь тягарів! 47Горе вам, бо надгробки пророкам ви ставите, ваші ж батьки були їх повбивали... 48Так, визнаєте ви й хвалите вчинки батьків своїх: бо вони їх повбивали, а ви їм надгробки будуєте! 49Через те й мудрість Божа сказала: Я пошлю їм пророків й апостолів, вони ж декого з них повбивають, а декого виженуть, 50щоб на роді оцім відомстилася кров усіх пророків, що пролита від створення світу, 51від крови Авеля аж до крови Захарія, що загинув між жертівником і храмом! Так, кажу вам, відомститься це все на цім роді! 52Горе вам, законникам, бо взяли ви ключа розуміння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, боронили! 53А коли Він виходив ізвідти, стали книжники та фарисеї сильно тиснути та від Нього допитуватись про багато речей, 54вони чатували на Нього, щоб зловити що з уст Його (і щоб оскаржити Його).
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses