6 1Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря. 2А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими. 3Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями. 4Наближалася ж Пасха, свято юдейське. 5А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились? 6Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити. 7Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав. 8Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра: 9Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку! 10А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч. 11А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони. 12І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло. 13І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів. 14А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ! 15Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один. 16А як вечір настав, то зійшли Його учні над море. 17І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив. 18Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море. 19Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув... 20Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь! 21І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли. 22А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні. 23А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку. 24Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса. 25І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю? 26Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились. 27Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець. 28Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі? 29Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав. 30А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш? 31Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу. 32А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба. 33Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові. 34А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди! 35Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме. 36Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте. 37Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть. 38Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене. 39Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня. 40Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. 41Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов. 42І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов? 43А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою! 44Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня. 45У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене. 46Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога. 47Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має. 48Я хліб життя! 49Отці ваші в пустині їли манну, і померли. 50То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає. 51Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам. 52Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити? 53І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя. 54Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. 55Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. 56Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. 57Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. 58То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік! 59Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі. 60А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її? 61А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує? 62А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був? 63То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя. 64Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його. 65І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те. 66Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним. 67І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти? 68Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного. 69Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого! 70Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол... 71Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses