32 1Слово, що було до Єремії від Господа за десятого року Седекії, царя Юдиного, це вісімнадцятий рік Навуходоносора. 2А тоді військо вавилонського царя облягало Єрусалим, а пророк Єремія був ув'язнений в подвір'ї в'язниці, що була при домі царя Юдиного, 3що ув'язнив його Седекія, цар Юдин, говорячи: Нащо ти пророкуєш отак: Так говорить Господь: Ось Я видам це місто в руку вавилонського царя, і він здобуде його... 4А Седекія, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонського царя, і будуть говорити уста його з його устами, а очі його будуть бачити очі його... 5І заведе він Седекію до Вавилону, і він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить Господь. Коли ж будете воювати з халдеями, не пощаститься вам... 6А Єремія відказав: Було мені слово Господнє таке: 7Ось Ганамеїл, син Шаллума, твого дядька, іде до тебе сказати: Купи собі моє поле, що в Анатоті, бо ти маєш викупне право купити. 8І прийшов до мене Ганамеїл, син дядька мого, за Господнім словом, до подвір'я в'язниці, та й сказав мені: Купи моє поле, що в Анатоті, що в Веніяминовому краї, бо твоє право спадщини й твій викуп, купи собі! І пізнав я, що це слово Господнє. 9І купив я це поле від Ганамеїла, сина дядька мого, що в Анатоті, і відважив йому десять і сім шеклів срібла. 10А написав я купчу, і запечатав, і засвідчив свідками, та й зважив срібло вагою. 11І взяв я купчого листа запечатаного, за законом та уставами, і відкритого. 12І дав я купчого листа Барухові, синові Нерійї, Махсеїного сина, на очах сина дядька мого Ганамеїла та на очах свідків, що написані в купчому листі, на очах усіх юдеїв, що сиділи в подвір'ї в'язниці. 13І наказав я Барухові на їхніх очах, говорячи: 14Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці листи, цього купчого листа, і запечатаного, і того листа відкритого, і даси його в глиняний посуд, щоб заховались на довгий час. 15Бо так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватися доми та поля й виноградники в цьому Краї! 16І молився я до Господа потому, як дав був купчого листа Барухові, Нерейїному синові, промовляючи: 17О Господи, Боже! Ти небо та землю створив Своєю потужною силою та Своїм витягненим раменом, нічого для Тебе нема неможливого! 18Милість Ти тисячам чиниш, і за провину батьків після них віддаєш в лоно їхніх синів, Боже великий та могутній, Господь Саваот Йому Ймення! 19Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на всі дороги людських синів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів, 20що знаки та чуда чинив Ти в єгипетськім краї, і чиниш їх аж по цей день, і між Ізраїлем, і між народом, і зробив Собі Ймення, як цього дня! 21І Ти вивів народ Свій Ізраїля з краю єгипетського знаками та чудами, і рукою потужною, і раменом витягненим та страхом великим. 22І дав Ти їм Край цей, який їхнім батькам заприсяг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом. 23І прийшли, і посіли його, та не слухалися Твого голосу, і Законом Твоїм не ходили; усього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, і Ти вчинив, що спіткало їх все оце лихо... 24Ось доходять до міста вали, щоб здобути його, й місто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, і голод, і моровицю... І що говорив Ти, стається, і ось Ти це бачиш. 25А Ти ж був сказав мені, Господи Боже: Купи собі поле за срібло, і засвідч купівлю свідками. ось місто віддане буде у руку халдеїв... 26І було Господнє слово до Єремії, говорячи: 27Ось Я Господь, Бог кожного тіла: чи для Мене є щось неможливе? 28Тому так промовляє Господь: Ось Я віддам оце місто у руку халдеїв і в руку Навуходоносора, царя вавилонського, і він здобуде його! 29І прийдуть халдеї, що воюють з цим містом, і підпалять це місто огнем, та й спалять його й ті доми, що приносились жертви Ваалові на їхніх дахах, і лилися литі жертви для інших богів, щоб Мене прогнівити... 30Бо сини Ізраїлеві та сини Юдині тільки зло учиняли на очах Моїх від юнацтва свого, сини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук своїх, каже Господь... 31Бо місто це стало Мені на Мій гнів та на лютість Мою з того дня, як його збудували, та аж до дня цього, щоб відкинути його від Мого лиця 32за все те зло синів Ізраїлевих та синів Юдиних, яке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, князі, їхні священики й їхні пророки, і юдеяни й мешканці Єрусалиму... 33І вони обернулись до Мене потилицею, а не обличчям, хоч Я їх навчав рано й пізно, та не слухалися, щоб прийняти науку... 34І поклали гидоти свої в тому храмі, в якому Ім'я Моє кликалося, щоб його занечистити... 35І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити синів своїх та своїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в серце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх. 36Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, до міста цього, про яке ви говорите: Воно віддане буде у руку царя вавилонського мечем, і голодом, і моровицею: 37Ось Я їх позбираю зо всіх тих країв, куди вигнав був їх Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм пересердям, і верну їх до місця цього, і посаджу їх безпечно, 38і вони Мені стануть народом, а Я буду їм Богом! 39І дам Я їм серце одне та дорогу одну, щоб боялись Мене по всі дні на добро собі й синам їхнім по них. 40І складу з ними вічного заповіта, що не відвернуся від них, щоб їм не чинити Свого добра, і дам їм у серце Свій страх, щоб не відступали від Мене! 41І буду Я тішитись ними, щоб чинити їм добро, і їх посаджу на землі цій у правді усім Своїм серцем та всією душею Своєю. 42Бо так промовляє Господь: Як спровадив був Я все велике це зло на народ цей, так спроваджу на них все добро, яке провіщав Я про них! 43І купуватимуть поле в цім Краї, про якого ви кажете: Він спустошення, так що немає людини й скотини, він відданий в руку халдеїв. 44І будуть вони купувати поля за срібло, і писати про це у листі, й запечатувати, і свідчити свідками, у краї Веніяминовому та в околицях Єрусалиму, і в містах Юдиних, і в містах гірських, і в містах долішніх, і в містах південних, бо верну їх із полону, говорить Господь!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses