10 1Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо, 2щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт... 3А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою? 4Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!... 5Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє! 6На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях. 7Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити! 8Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі? 9Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск? 10Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії, 11то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її? 12І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його! 13Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих! 14І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав... 15Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево! 16Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар! 17І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день! 18І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий, 19і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише! 20І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого. 21Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога. 22Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість, 23бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі. 24Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській. 25Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх! 26І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет! 27І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене! 28Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу. 29Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а. 30Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте! 31Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають... 32Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму. 33Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені. 34І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses