24 1А за дев'ятого року, десятого місяця, десятого дня місяця було мені слово Господнє таке: 2Сину людський, напиши собі ім'я цього дня, цього самого дня, бо вавилонський цар саме цього дня наступив на Єрусалим. 3І розкажи притчу на дім ворохобности, та й скажеш їм: Так говорить Господь Бог: Пристав ти котла, пристав та й налий води в нього. 4Повкладай його кусні до нього, усякий добрий кусок, стегно та лопатку, наповни кістками добірними. 5Візьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його кусні, і щоб у ньому зварилися кості його. 6Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, і що його іржа не сходить із нього! Кусок за куском повитягуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок! 7Кров бо його серед нього, він на голу скелю її помістив, не вилив на землю її, щоб порохом вкрити її. 8Щоб лютість підійняти, щоб помститися, Я дам його кров на голу скелю, щоб вона непокрита була. 9Тому так Господь Бог промовляє: Горе місту цьому душогубному, збільшу огнище й Я! 10Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ясо, і вилий росіл, а кості хай спалені будуть. 11І постав його порожнім на вугілля його, щоб він розігрівся, і щоб мідь його розпалилась, і щоб розтопилась у ньому нечистість його, щоб іржа його зникла. 12Увесь труд надармо пішов, і не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею! 13У твоїй нечистоті є розпуста. За те, що Я чистив тебе, але чистим не став ти, ти з своєї нечистости вже не відчистишся, аж поки Я не заспокою Свою лютість на тобі. 14Я, Господь, це казав, і надійде воно! І зроблю, не звільню, і не змилуюся, за твоїми дорогами та за твоїми ділами засудять тебе, це Господь Бог промовляє! 15І було мені слово Господнє таке: 16Сину людський, ось Я візьму від тебе несподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоси й не плач, і нехай не виступить сльоза твоя. 17Стогни собі тихо, жалоби по померлих не роби, прикрасу голови своєї обвий на себе, а взуття своє взуй на ноги свої, і не закривай вусів, і не їж жалобного хліба. 18І говорив я до народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив я рано, як наказано мені. 19І сказав мені той народ: Чи не розповіси нам, що це нам таке, що ти робиш? 20І я їм сказав: Було мені слово Господнє таке: 21Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить Господь Бог: Ось Я збезчещу святиню Мою, опору вашої сили, утіху ваших очей та любе вашій душі. А ваші сини та ваші дочки, що ви покинули їх, попадають від меча... 22І ви зробите, як зробив я: вусів не закриєте, і хліба жалобного не будете їсти... 23А прикраси ваші будуть на ваших головах, і взуття ваше на ваших ногах, не будете голосити, і не будете плакати, а будете сохнути через свої гріхи, і будете стогнати один до одного... 24І стане Єзекіїль вам за знака: усе, що робив він, будете робити і ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я Господь Бог. 25А ти, сину людський, того дня, коли візьму від них їхню силу, радість пишноти їхньої, утіху очей їхніх, прагнення їхньої душі, їхніх синів та дочок їхніх, 26того дня прийде до тебе врятований, щоб сповістити про це в твої вуха. 27Цього дня відкриються твої уста разом з цим урятованим, і будеш говорити, і не будеш уже німий, і станеш для них знаком. І пізнають, що Я Господь!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses