2 1Коли ж почався день П'ятдесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. 2І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. 3І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. 4Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав. 5Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом. 6А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!... 7Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять? 8Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились? 9Парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, 10і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, 11юдеї й нововірці, крітяни й араби, усі чуємо ми, що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими! 12І всі не виходили з дива, і безрадні були, і говорили один до одного: Що ж то статися має? 13А інші казали глузуючи: Вони повпивались вином молодим! 14Ставши ж Петро із Одинадцятьма, свій голос підніс та й промовив до них: Мужі юдейські та мешканці Єрусалиму! Нехай вам оце стане відоме, і послухайте слів моїх! 15Бо не п'яні вони, як ви думаєте, бо третя година дня, 16а це те, що пророк Йоіл передрік: 17І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися. 18І на рабів Моїх і на рабинь Моїх за тих днів Я також виллю від Духа Свого, і пророкувати вони будуть! 19І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знамена: кров, і огонь, і куряву диму. 20Переміниться сонце на темряву, а місяць на кров, перше ніж день Господній настане, великий та славний! 21І станеться, що кожен, хто покличе Господнє Ім'я, той спасеться. 22Мужі ізраїльські, послухайте ви оцих слів: Ісуса Назарянина, Мужа, що Його Бог прославив вам силою, і чудами, і тими знаменами, що Бог через Нього вчинив серед вас, як самі ви те знаєте, 23Того, що був виданий певною волею та передбаченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли та забили. 24Та Бог воскресив Його, пута смерти усунувши, вона бо тримати Його не могла. 25Бо каже про Нього Давид: Мав я Господа завсіди перед очима своїми, бо Він по правиці моїй, щоб я не захитався. 26Тому серце моє звеселилось, і зрадів мій язик, і тіло моє відпочине в надії. 27Бо не позоставиш Ти в аду моєї душі, і не даси Ти Своєму Святому побачити тління! 28Ти дороги життя об'явив мені, Ти мене переповниш утіхою перед обличчям Своїм! 29Мужі-браття! Нехай буде вільно мені сміло сказати вам про патріярха Давида, що помер і похований, і знаходиться гріб його в нас аж до цього дня. 30А бувши ж пророком, та відаючи, що Бог клятвою клявся йому посадити на престолі його від плоду його стегон, 31у передбаченні він говорив про Христове воскресення, що не буде зоставлений в аду, ані тіло Його не зазнає зотління. 32Бог Ісуса Цього воскресив, чого свідки всі ми! 33А отож, як правицею Божою був Він вознесений, і обітницю Духа Святого прийняв від Отця, то й злив Він оте, що ви бачите й чуєте. 34Не зійшов бо на небо Давид, але сам він говорить: Промовив Господь Господеві моєму: Сядь праворуч Мене, 35доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! 36Ото ж, нехай ввесь Ізраїлів дім твердо знає, що і Господом, і Христом учинив Бог Його, Того Ісуса, що Його розп'яли ви! 37Як почули ж оце, вони серцем розжалобились, та й сказали Петрові та іншим апостолам: Що ж ми маємо робити, мужі-браття? 38А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! 39Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш. 40І іншими багатьома словами він засвідчував та вмовляв їх, говорячи: Рятуйтесь від цього лукавого роду! 41Отож ті, хто прийняв його слово, охристилися. І пристало до них того дня душ тисяч зо три! 42І вони перебували в науці апостольській, та в спільноті братерській, і в ламанні хліба, та в молитвах. 43І був острах у кожній душі, бо багато чинили апостоли чуд та знамен. 44А всі віруючі були вкупі, і мали все спільним. 45І вони продавали маєтки та добра, і всім їх ділили, як кому чого треба було. 46І кожного дня перебували вони однодушно у храмі, і, ломлячи хліб по домах, поживу приймали із радістю та в сердечній простоті, 47вихваляючи Бога та маючи ласку в усього народу. І щоденно до Церкви Господь додавав тих, що спасалися.
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses