10 1Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським. 2З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився. 3Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію! 4Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися. 5Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром. 6Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити. 7Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому, 8і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію. 9А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій. 10І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло, 11і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу. 12У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки. 13І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж! 14А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого! 15І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! 16І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо. 17Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми, 18і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро? 19Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе. 20Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав! 21І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви? 22А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх. 23Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним. 24І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши. 25А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. 26Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина! 27І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, 28і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту. 29Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене? 30А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев'ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі 31й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися. 32Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі. 33Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі. 34А Петро відкрив уста свої та й промовив: Пізнаю я поправді, що не дивиться Бог на обличчя, 35але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду. 36Він слово послав для Ізраїлевих синів, благовістячи мир через Ісуса Христа, що Господь Він усім. 37Ви знаєте справу, що по всій Юдеї була й зачалась з Галілеї, після хрищення, що Іван проповідував, 38Ісуса, що був із Назарету, як помазав Його Святим Духом і силою Бог. І ходив Він, добро чинячи й усіх уздоровлюючи, кого поневолив диявол, бо Бог був із Ним. 39І ми свідки всьому, що Він учинив у Юдейському краї та в Єрусалимі, та вбили Його, на дереві повісивши... 40Але Бог воскресив Його третього дня, і дав Йому, щоб з'явився, 41не всьому народові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих. 42І Він нам звелів, щоб народові ми проповідували та засвідчили, що то Він є призначений Богом Суддя для живих і для мертвих. 43Усі пророки свідкують про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням. 44Як Петро говорив ще слова ці, злинув Святий Дух на всіх, хто слухав слова. 45А обрізані віруючі, що з Петром прибули, здивувалися дивом, що дар Духа Святого пролився також на поган! 46Бо чули вони, що мовами різними ті розмовляли та Бога звеличували... Петро тоді відповів: 47Чи хто може заборонити христитись водою оцим, що одержали Духа Святого, як і ми? 48І звелів охриститися їм у Ймення Ісуса Христа. Тоді просили його позостатися в них кілька днів.
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses