11 1О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене. 2Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою. 3Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі. 4Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те! 5Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів. 6Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами. 7Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо? 8Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив. 9Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу. 10Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї. 11Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові! 12А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми. 13Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів. 14І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла! 15Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми! 16Знову кажу: хай ніхто не вважає мене за безумного! А як ні, то прийміть мене бодай як безумного, щоб хоч трохи й я похвалився! 17А що я кажу, не кажу того в Господі, але ніби в безумстві у цій частині хвали. 18Через те ж, що тілом багато-хто хваляться, то й я похвалюся. 19Бо ви терпите радо безумних, самі мудрими бувши. 20Бо ви терпите, коли вас хто неволить, коли хто об'їдає, коли хто обдирає, коли хто підвищується, коли хто по щоках вас б'є. 21На безчестя кажу, що ми ніби стратили сили. Коли хто відважиться чим, то скажу нерозумно відважуюся й я. 22Євреї вони? То й я. Ізраїльтяни вони? То й я. Насіння вони Авраамове? То й я! 23Слуги Христові вони? Говорю нерозумне: більш я! Я був більш у працях, у ранах над міру, частіш у в'язницях, часто при смерті. 24Від євреїв п'ять раз я прийняв був по сорок ударів без одного, 25тричі киями бито мене, один раз мене каменували, тричі розбивсь корабель, ніч і день я пробув у глибочині морській; 26у мандрівках я часто бував, бував у небезпеках на річках, у небезпеках розбійничих, у небезпеках свого народу, у небезпеках поган, у небезпеках по містах, у небезпеках на пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках між братами фальшивими, 27у виснажуванні та в праці, часто в недосипанні, у голоді й спразі, часто в пості, у холоді та в наготі. 28Окрім зовнішнього, налягають на мене денні повинності й журба про всі Церкви. 29Хто слабує, а я не слабую? Хто спокушується, а я не палюся? 30Коли треба хвалитись, то неміччю я похвалюся. 31Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, а Він благословенний навіки, що я не говорю неправди. 32У Дамаску намісник царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, 33але по мурі мене спущено в коші віконцем, і я з рук його втік!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses