15 1Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте, 2Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп. 3Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням, 4і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням, 5і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом. 6А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили. 7Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам. 8А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові. 9Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву. 10Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона. 11Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували. 12Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих? 13Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес! 14оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша! 15Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі. 16Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес! 17Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, 18тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! 19Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! 20Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних. 21Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих. 22Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть, 23кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу. 24А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу. 25Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми! 26Як ворог останній смерть знищиться, 27бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все. 28А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все. 29Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться? 30Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки? 31Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім. 32Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!... 33Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї! 34Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором! 35Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть? 36Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре. 37І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого, 38і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його. 39Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб. 40Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним. 41Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою! 42Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає, 43сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, 44сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. 45Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий. 46Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне. 47Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь. 48Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні. 49І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити. 50І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде. 51Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, 52раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!... 53Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя. 54А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою! 55Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало? 56Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон. 57А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав. 58Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!
Can i read the Bible on my phone/tablet?
Selected Verses